- мерзенний
- [меирзе/н:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
мерзенний
Смотреть что такое "мерзенний" в других словарях:
мерзенний — а, е. 1) Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). 2) Підлий, негідний своїми вчинками, поведінкою (про людину). || Підлий, негідний (про вчинки, дії такої людини). || Уживається як лайливе слово … Український тлумачний словник
мерзенний — (який викликає огиду, відразу), гидкий, відворотний, бридкий, потворний, мерзосвітний, гидосвітний … Словник синонімів української мови
мерзенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
брудний — а/, е/. 1) Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. 2) Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота. 3) перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний,… … Український тлумачний словник
гидкий — а/, е/. 1) Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. 2) Мерзенний, паскудний, підлий. 3) розм. Те саме, що непристойний … Український тлумачний словник
гидомир — а, ч., діал. Гидкий, мерзенний чоловік … Український тлумачний словник
гидючий — а, е. Мерзенний, паскудний, нестерпно гидкий … Український тлумачний словник
жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний … Український тлумачний словник
мерзенність — ності, ж. Властивість за знач. мерзенний 2) … Український тлумачний словник
мерзенно — Присл. до мерзенний … Український тлумачний словник
